Go to content

Друзі відкритих даних: Тін Гебер про неймовірні злети та феєричні падіння в opendata-активізмі

Друзі відкритих даних: Тін Гебер про неймовірні злети та феєричні падіння в opendata-активізмі

Друзі відкритих даних: Тін Гебер про неймовірні злети та феєричні падіння в opendata-активізмі
Навчання
10.10.2017

Інтерв’ю з Тіном Гебером, креативним стратегом з Хорватії, ініціатива «Дані міст» розпочинає цикл матеріалів, де ми знайомитимемо вас із друзями відкритих даних – найдосвідченішими дата-активістами України і світу.

Людський фактор – основний чинник, що провокує найбільш надихаючі успіхи та найфеєричніші  провали у відкритих даних, каже Гебер.

Про особистий досвід  роботи з відкриттям даних, про помилки і пошук виходу зі, здавалося б, глухих кутів, про несподівані рішення і  корисні розробки читайте далі у матеріалі.


Хто такий Тін Гебер

Тін Гебер (Хорватія)

Хто це

Фахівець міжнародного рівня. Спеціалізується на створенні проектів, націлених на реалізацію прав людини та забезпеченні прозорості. Фокус на придатних для цього інноваційних технологіях та людських мережах.

Професійний досвід

З травня 2017 – засновник організації tin.fyi

У минулому – дизайнер та технологічний лідер в міжнародній opendata- та civictech-організації The Engine Room. Ще раніше – займався веб-операціями у Міжнародній земельні коаліції (International Land Coalition).

Особисті якості

Харизматичний, дотепний, раціональний. Часто сміється. Рідко опускає руки. Data-оптиміст.


 

 

 

 

*Фото з дводенного Форуму персональної демократії в Україні (PDF Ukraine - 2017) 


Відкриті дані. Особиста історія стосунків

Я почав займатися темою відкритих даних, коли працював на міжнародну організацію власників землі (International Land Coalition, 2012-14 рр.). У той час ми повинні були публікувати великі масиви даних стосовно землі. Зокрема, щодо того, кому належать ті чи інші ділянки.

Коли ми працювали над створенням такої бази даних, я почав відвідувати конференції з open data, різні заходи з цього питання і виявив для себе цілий новий чудесний світ. Я зрозумів, яким помічним може стати процес накопичення даних і їх відкритість.

"... я почав відвідувати конференції з open data, різні заходи з цього питання і виявив для себе цілий новий чудесний світ".

Згодом я співпрацював з низкою правозахисних організацій, які опікувалися громадянськими правами і зрозумів: мати інформацію про те, що робить уряд – це для громадян критично. І це один з тих методів (дуже практичних методів!), які можуть збільшити соціальне благо.


Найяскравіша історія успіху та найфеєричніший епікфейл

Якщо говорити про успішний проект, то діло було у Мексиці. Я там працював з групою журналістів-розслідувачів, яким ми допомагали отримати дані про те, на що депутати парламенту витрачають свої добові виплати. І коли ми їх, ці дані, отримали, то це був реально величезний стос паперів.

Ці хлопці-дівчата сказали нам (а я тоді працював провідним дизайнером-технологом): допоможіть! Мовляв, ооокей, це чудові дані, ми б хотіли зробити з них статті та репортажі, але у нас нема 20 років, щоби перевіряти ці всі папери і подивитись, чи є там корупція.


 

 

 

 

*Фото з виступу Тіна Гебера на PDF Ukraine - 2017


Ми створили, умовно кажучи, технологічну лінію, яка вела від оригінальних даних до статті. Зокрема, вербували бібліотекарів, які погоджувалися бути волонтерами в тому, щоб  сканувати ці папери і викладати їх в єдину базу даних. Врешті, ми створили велику онлайн-платформу, яка вже дозволяла автоматизовано переробляти такі дані і викладати їх у загальний доступ у PDF-форматі.   

Коли ми створили цю платформу, то виявилося, що це чудовий механізм, який може бути корисний не тільки журналістам-розслідувачам, але й іншим людям також. А ще згодом ми знайшли партнерів, таких як ОПОРА в Україні чи «K-Monitor» в Угорщині, - для того, щоби робити схожі проекти вже тут і запропонувати їм віднайдений нами в такому досвіді механізм переробляння даних. «К-Monitor» в Угорщині взяв нашу технологію за основу для того, щоб розробити платформу, яка опрацьовуватиме декларації про доходи всіх депутатів за одну ніч.  

Це один з наших найбільших успіхів, а от фейлів було дуже багато. Що поробиш, нема такої технічної проблему, яку неможливо вирішити, але завжди є проблема з людьми. Наприклад, ми могли розробити чудове технічне рішення, але воно вимагало такого обсягу людської праці, що потім неможливо було знайти тих, хто всім цим би системно займалися. І, власне, нічого й не відбувалося.

"Що поробиш, нема такої технічної проблему, яку неможливо вирішити, але завжди є проблема з людьми".

Мексиканський проект у цьому сенсі теж певним чином виявився невдачею, бо після створення цієї платформи ми вже не мали змоги підтримувати групу, яка працювала над її наповненням та оновленням. А самі вони так і не знайшли всі необхідні ресурси. Зокрема, стільки людей, які б погодилися оцифровувати всі ці величезні стоси паперів постійно.

Хоча я маю підстави сподіватися, що все це ще запрацює, бо платформа залишилася, інтерес до цієї інформації – теж. Суспільний запит на доступ до таких даних також є. Тому в цьому питанні я залишаюсь оптимістом.


Гіпотеза про перше і друге покоління дата-активістів (більше про неї ТУТ)

Я з нею згодний. Я пам’ятаю ті часи (десь близько 2009 року), коли тільки підіймалася хвиля відкритих даних. Тоді це був такий технодетермінізм (філософська концепція, відповідно до якої технології і знання є вирішальними у поступі людства, - ред.).

Люди прагнули відкритості даних заради самої відкритості. Гасло того часу, яке всі повторювали: «Давайте відкривати дані! І – якомога більше!».  

На початку, мабуть, так все і мало відбуватися. Бо дата-активісти намагались стимулювати свої громади узагалі вперше подумати у цьому напрямку. Давайте відкривати дані, нумо підіймем цей хайп (інтенсивна реклама, розкручування; піар; значна увага, захват, інтерес, галас довкола чогось. – ред.)! Нехай усі побачать, як це все працює. Ок, тут мало грошей і громадської зацікавленості, але ми створимо новий тренд. Покажемо саму технічну можливість такого процесу.

Друга ж генерація, на мою думку, має переформатувати цей процес. Зрозуміти, що потреби громадян стоять на першому місці, а вже відкриття даних як таке – на другому. Все має відштовхуватися саме від потреб людей.

"... потреби громадян стоять на першому місці, а вже відкриття даних як таке – на другому. Все має відштовхуватися саме від потреб людей".


Відкриті дані в Україні – друге чи перше покоління?

З огляду на те, що я бачив тут, я б сказав, що Україна великою мірою на другому етапі і йде дуже і дуже розумним шляхом. Хоча частина дата-активістів все ж ще залишаються на першому. Я думаю, це сталося тому, що в деяких містах України люди вивчили історії успіхів і провалів в інших країнах. І тому не повторювали помилок. Наприклад, якщо говорити про опендата-проекти другого типу, де все відштовхується від потреби, а під неї створюється технічне рішення, то найбільш вдалий приклад – це Prozorro (офіційний портал оприлюднення інформації про публічні закупівлі України. – ред.).

" ... У деяких містах України люди вивчили історії успіхів і провалів в інших країнах. І тому не повторювали помилок".


Замість кінця історії – початок нової дружби

Якщо ви дочитали аж сюди, то ви щирий прихильник відкритих даних! Будем дружити? Шукайте ініціативу «Дані міст» на Фейсбуці і в Твіттері. Ми маємо для вас ще багато незвичайних історій.

 

 

Організатори:

OPORA TechSoup NED NED

 

Інформаційні партнери:

Gurt

Генеральний інформаційний партнер

Hromadskyi prostir

Focus.ua

UCMC