Дані міст ВІДКРИТІ ДАНІ
УКРАЇНСЬКИХ МІСТ
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО
ВПРОВАДЖЕННЯ ПОЛІТИКИ
Завантажити у форматі PDF

Посібник «Відкриті дані українських міст. Рекомендації щодо впровадження політик» Громадянської мережі ОПОРА – це настільна книга для органів місцевої влади та активістів. Для тих, хто вболіває за відкриті дані для своєї громади. Він містить практичні рекомендації щодо оприлюднення і використання інформації на користь жителів міст. Адже інформація – це ресурси, які варто використовувати, замість консервувати.ідкриваючи ці дані для загального доступу, ми створюємо новий світ можливостей для влади, бізнесу, громади, установ та організацій. У посібнику використано адаптовані до українських реалій рекомендації Sunlight Foundation (США).
Підготовку та друк здійснено за підтримки TechSoup.

Переклад та адаптація – активістів ініціативи «Дані міст/Apps4cities» Громадянської мережі ОПОРА.
Якщо вам потрібна консультація щодо впровадження політики відкритих даних – звертайтесь:
danimist@opora.org.ua


ВІДКРИТІ ДАНІ –
КЛЮЧ ДО РОЗУМНОГО
ТА УСПІШНОГО МІСТА

Хто володіє інформацією – володіє світом. Зараз у всьому світі дані – це рушій, який штовхає вперед економіку, державне та місцеве управління, громадський сектор та журналістику. Рішення на основі даних, сервіси на основі даних, розслідування на основі даних. Влада, виконуючи свої функції в усіх напрямах та сферах життєдіяльності міста, взаємодіючи з громадянами та бізнесом, щомиті створює, генерує величезний об’єм інформації, яку ми назвемо «публічні дані». Але чи використовуються вони належним чином? Які це дані? Де вони створюються та у якому форматі зберігаються? Як їх використати, щоб вирішити проблеми в місті чи покращити сучасний стан справ?

Запровадження, підтримка та контроль за політикою відкритих даних в кожному окремому місті – це ключ до відповіді на ці питання. Ключ до відкритих даних, а отже – до якіснішого прийняття рішень, інвестицій, розвитку ІТ-середовища, технічних сервісів для влади, бізнесу, громади, наукового середовища. Це ключ до розумного, успішного та прогресивного міста. Адже саме такого міста прагнуть його мешканці та справжні управлінці.

ЗМІСТ ПОСІБНИКА

ПРОСТОТА І СКЛАДНІСТЬ
ВІДКРИТТЯ ДАНИХ

Громадянська мережа ОПОРА в рамках реалізації проекту «Дані міст/Apps4cities» за підтримки TechSoup Europe пропонує основні принципи політики відкритих даних для місцевої влади.

Ці принципи досить прості і складні водночас. Адже однією політичною волею керівництва тут не обійдешся. Має бути розуміння всіх керівників структурних підрозділів, що і для чого робиться, відкривається, публікується. Так само, як і працівників.

Усі вони також мешканці цих міст, а тому повинні вболівати за те, щоб місто розвивалось, життя в ньому ставало комфортнішим, зручнішим, безпечнішим. Простота полягає в тому, що вже зараз кожна міська рада може викласти всю інформацію, яка не містить чутливих даних, у відкритий доступ. Більшість міських рад мають сайти. Дуже легко створити розділ «Відкриті дані» і викласти туди інформацію. Публікувати дані можна на Єдиному порталі відкритих даних data.gov.ua. Складність полягає в тому, щоб інформацію оприлюднювати у такому форматі, який дозволяє автоматизоване опрацювання. Тобто, коли не тільки людина, а й машина, програма працює з даними. Це і називається форматом машинного зчитування або – форматом відкритих даних.

І тут потрібно зрозуміти, а які дані і в якому форматі є в міської ради? І що потрібно зробити, щоб їх опублікувати?

ЗМІСТ ПОСІБНИКА

ВІДКРИТІ ДАНІ –
ЦЕ ІНВЕСТИЦІЯ У МАЙБУТНЄ МІСТА

Процес реалізації політики відкритих даних довгий, тернистий, але життєво необхідний.

Відкриті дані – це ринок, який приносить вигоди, користь, гроші місту та громадянам, а отже і дивіденди місцевій владі. Півтисячі міст у Європі вирішили, що відкриті дані – це той напрямок, у якому буде розвиватись місто.

У місті Гданськ (Польща) політика відкритих даних була запроваджена в 2014 році розпорядженням мера. На сайті «Відкритий Гданськ» регулярно публікуються та оновлюються набори даних, на основі яких створюються сервіси для громадян та бізнесу.

Наприклад, побудований на основі відкритих даних сервіс про те, скільки коштує життя в Гданську. Тут всі запити на публічну інформацію і відповіді на них публікуються в режимі реального часу, діє спеціальний веб-ресурс для безпосередньої комунікації громадян з чиновниками тощо. У місті створюються компанії, які працюють з відкритими даними і заробляють на цьому гроші.

Загалом, вигода від відкритих даних в країнах Великої 20-ки – це 1,1 валового внутрішнього продукту.

Відкриті дані допомагають владі приймати ефективніші рішення, оскільки до цього процесу долучаються мешканці міста. Інфраструктура відкритих даних створює сприятливі умови для конструктивного громадського контролю, що покращує підзвітність міської влади громаді, підвищує прозорість. Це, в свою чергу, позитивно впливає на ефективність управлінських рішень, а отже – на результативність політики, інвестиційну привабливість тощо. Віддавши дані якісно, місто створює для громадян умови, коли ті можуть починати самостійно вирішувати ідентифіковані проблеми за допомогою цих даних, а для бізнесу — підвищувати рівень послуг та товарів, знаходити клієнтів, партнерів.

ЗМІСТ ПОСІБНИКА

СКЛАДОВІ ПОЛІТИКИ
ВІДКРИТИХ ДАНИХ

ЗМІСТ ПОСІБНИКА

ЯКІ ДАНІ ВІДКРИВАТИ

Громадянська мережа ОПОРА в рамках ініціативи «Дані міст» провела опитування щодо даних, які варто відкрити в містах. Відповідно до результатів, мешканці українських міст найбільше потребують інформації про:

Кожне місто унікальне. Тому інформація, яку варто відкрити насамперед, у різних містах може різнитися. Щоб ефективно використати й так обмежені ресурси, треба спитати місцевих мешканців:

  1. які проблеми їх турбують;
  2. які вони бачать технічні рішення, що могли б вирішити ці проблеми;
  3. які дані потрібно для цього відкрити.

ЗМІСТ ПОСІБНИКА

ВІДКРИТІ ДАНІ МІСТ

Громадська організація Sunlight Foundation розробила рекомендації для того, щоб відповісти на важливі для створення екосистеми відкритих даних питання: які дані мають бути публічними (відкритими), як їх відкрити і як впроваджувати політику відкритості даних.

Дані повинні бути відкритими за замовчуванням, а це значить, що влада та зацікавлені сторони публікують їх проактивно, з відкритим доступом для громадськості (онлайн) та без жодних обмежень щодо використання.

Ініціатива «Дані міст/Apps4cities» Громадянської мережі ОПОРА отримала дозвіл від Sunlight Foundation на переклад цих рекомендацій і пропонує адаптований до українських реалій варіант.

ЗМІСТ ПОСІБНИКА

ЯКІ ДАНІ
МАЮТЬ БУТИ ПУБЛІЧНИМИ

    1. ПРОАКТИВНА ПОЗИЦІЯ ВЛАДИ
    ЩОДО ПУБЛІКАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ ОНЛАЙН

    Влада як на центральному, так і на регіональному рівні переважно публікує інформацію, займаючи «реактивну» позицію. Під «реактивною» позицією ми розуміємо реакцію чи то на вимогу законодавства щодо публікації певної інформації, чи то на інформаційний запит, чи як відповідь на певну ситуацію, яка постала перед владою. Тобто, спочатку з’являється запит на інформацію, далі йде реакція – інформація оприлюднюється.

    «Проактивна» позиція передбачає, що інформація публікується до того, як був озвучений запит на неї. У XXI столітті під публікацією ми розуміємо оприлюднення інформації онлайн, там, де люди цю інформацію шукатимуть.

    В українському законодавстві є визначення публічної інформації, порядок її оприлюднення, поняття відкритих даних, перелік, обов’язковий до оприлюднення (Закон України «Про доступ до публічної інформації», Постанова КМУ від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», Наказ № 19 Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадія Зубка щодо затвердження Дорожньої карти розвитку відкритих даних в Україні на 2016 рік).

    Однак відсутні політики, які прописують можливість створення нових наборів даних, а також враховують, що певна інформація може створюватися, збиратися та публікуватися вперше.

    Загалом, зважаючи на досвід роботи команди проекту «Дані міст/Apps4cities», ми можемо рекомендувати владі та зацікавленим сторонам:

    • систематизувати, проаналізувати якість та кількість тієї інформації, даних, які вже публікуються, або ж публікація яких не потребує великих часових, людських, фінансових затрат (до прикладу, коли дані вже є, але вони не оприлюднені);

    • почати підготовку до публікації складної інформації, яка потребує справжньої бази даних, а також автоматизованого вивантаження.

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    2. ПОВИНЕН БУТИ ОПРИЛЮДНЕНИЙ
    ВИЧЕРПНИЙ ПЕРЕЛІК
    ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЇЇ РОЗПОРЯДНИКІВ

    Для дієвої політики відкритих даних потрібно знати та розуміти, які дані вже є і хто їх розпорядники. Саме ці дані логічно робити публічними в першу чергу.

    Ще на старті розробки політики слід провести інвентаризацію даних. Це дасть розуміння і самій владі, і головним зацікавленим сторонам, що саме і в якому об’ємі можна публікувати онлайн. До цього процесу слід поставитися із особливою увагою та відповідальністю. Процес повинен включати також визначення фактичних розпорядників інформації, які, до речі, можуть стати першими, хто отримає вигоду від структурування своїх даних.

    Таку інвентаризацію слід проводити максимально публічно. Це дозволить задовольнити публічний інтерес, сформувати спільне розуміння щодо інформації, яка є в розпорядженні влади. Все це може також покращити ефективність взаємодії між різними департаментами та управліннями, які є розпорядниками різної інформації.

    Публічність процесу дасть можливість розробникам політики оцінювати, наскільки якісно розпорядники працюють зі своєю інформацією, а також забезпечить громадський контроль за процесом. Відповідальність запроведення інвентаризації даних можна покласти як на робочу групу, так і на когось персонально. Слід пам’ятати, що певні набори даних можуть містити персональні дані чи якісь інші законодавчо визначені обмеження щодо їх оприлюднення. Подібні деталі повинні бути чітко зазначені.

    Результатом повинен стати перелік інформації. Варто організувати публічну дискусію, метою якої буде вироблення так званої дорожньої мапи (тобто покрокового плану дій) з конкретними датами та зобов’язаннями щодо публікації тих чи інших наборів даних. Наслідком дискусії може бути домовленість про те, що влада починає збирати та публікувати абсолютно нові для неї набори даних.

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    3. ВИЗНАЧТЕ ІНФОРМАЦІЮ, ЯКА МАЄ БУТИ
    ОПУБЛІКОВАНА ПЕРШОЧЕРГОВО

    Слід розуміти, що на ідеальну ситуацію, коли ми хочемо від влади, щоб вона публікувала пріоритетні набори даних, накладається реальна ситуація з різноманітними обмеженнями. Мова йде, зокрема, про нестачу фінансових, людських ресурсів, недостатність технічних знань та компетенцій у відповідальних осіб з боку місцевої влади щодо реалізації політики відкритих даних. Саме тому місцева влада повинна враховувати всі ці обмеження під час розробки політики.

    Пріоритизація наборів даних, які будуть публікуватися в першу чергу, – це результат узгодженості мети різних учасників процесу, а також наявних обмежень. Традиційно в пріоритетні набори даних потрапляють ті, оприлюднення яких підвищує рівень прозорості та підзвітності місцевої влади. Мова йде про публікацію місцевих нормативних актів, результатів голосування місцевих рад, бюджетні дані тощо. Таким чином вирішуються два завдання – підвищення прозорості та забезпечення залученості громади до прийняття рішень.

    Для того, щоб визначити, яка інформація може цікавити громадськість міста насамперед, можна проаналізувати ситуацію з інформаційними запитами. Може трапитися таке, що у конкретний проміжок часу громада чітко висловлює потребу в тій чи іншій інформації різними способами. Не слід ігнорувати цей публічний запит.

    Публічні заходи з обговорення пріоритетних наборів даних теж можуть мати місце. Варто застосовувати різні способи визначення пріоритетних наборів даних та не зупинятися на одному способі. Не слід забувати про такий фактор, як кошти, необхідні для публікації набору даних та інші обмеження. Таким чином, пріоритизація наборів даних – це процес узгодження запиту на оприлюднення певної інформації та обмежень, які виникають під час публікації набору даних.

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    4. ПРАВИЛА ОПРИЛЮДНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ
    МАЮТЬ БУТИ ОДНАКОВІ ДЛЯ ВСІХ
    РОЗПОРЯДНИКІВ ТА СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

    Інформація, яка є результатом життєдіяльності громади міста, та на створення, обробку, зберігання якої витрачаються бюджетні кошти, повинна бути публічною та доступною, незважаючи на те, які інші сторони були залучені до її створення.

    Трапляється, що місцева влада залучає третю сторону для реалізації певного рішення. В результаті такої співпраці генерується інформація. Логічно, що ця інформація повинна залишатися публічною та не може бути обмеженою в доступі. Такий підхід повинен бути чітко зазначений в політиці відкритих даних щодо інформації, яка генерується в результаті діяльності різноманітних, у тому числі комерційних, структур у випадку, якщо на це були витрачені кошти громади (бюджетні кошти). Доступ до цієї інформації не може закриватися на рівні укладених угод між місцевою владою та третьою стороною, і наявність такого підходу в розробленій політиці дозволить апелювати до нього під час юридичного оформлення угод про співпрацю.

    До прикладу, в деяких українських містах виникли ситуації, коли транспортні компанії надають послуги з GPS навігації, про що уклали відповідні договори з місцевою владою. У результаті такої діяльності генеруються транспортні дані. Однак, відповідно до договорів з місцевою владою, ці транспортні дані не доступні громадськості. До прикладу, транспортні дані міста Ужгород, які генеруються системою Дозор, не є публічними. У той самий час, публікація, оновлення цих даних не потребує додаткових зусиль чи фінансування. Її доволі просто автоматизувати.

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    5. ЗАХИЩАЙТЕ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ
    ТА ЧУТЛИВУ ІНФОРМАЦІЮ

    Якісна політика відкритих даних повинна опиратися на законодавство про доступ до публічної інформації. Це означає, що варто розуміти: є певна інформація, яка не може бути оприлюдненою (інформація з обмеженим доступом). Назвемо її чутливою інформацією.

    Важливо також усвідомити, що наявність чутливої інформації в наборі даних, який готується до публікації, не означає, що цей набір не може бути оприлюдненим. Це свідчить про те, що треба виконати додаткові технічні дії для того, щоб захистити чутливу інформацію. На цьому етапі важливо узгодити публічний запит/інтерес на інформацію, законодавчі обмеження, технічні можливості щодо забезпечення законодавчих обмежень. Публічний інтерес не є тотожним до зацікавленості в оприлюдненні певної інформації, та має розглядатися з позиції підзвітності та прозорості.

    Також можливі варіанти, коли через наявність чутливої інформації приймається рішення не публікувати набір даних. Тим не менше, ця інформація може залишатися доступною для дослідників та науковців на чітко визначених умовах. Тому важливо також опрацьовувати і такі набори даних.

    Наголосимо, що відповідно до українського законодавства, обмеженою в доступі може бути інформація, а не документ (ч.7 ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»).

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    6. НАДАВАЙТЕ ІНФОРМАЦІЮ В РІЗНИХ ФОРМАТАХ
    ДЛЯ МАКСИМАЛЬНОЇ ТЕХНІЧНОЇ ДОСТУПНОСТІ

    Для максимального доступу дані повинні публікуватися у форматах, які дають змогу використовувати їх легко та ефективно в різноманітних технологіях.

    Формат відкритих даних (відкриті дані чи open data) – це належним чином опрацьована інформація, що забезпечує можливість машинного зчитування інформації. Загальним прикладом може бути формат CSV та XLS для таблиць.

    Машиночитність формату означає, що цей формат зрозумілий для комп’ютера, тобто інформація може зчитуватися в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, який передбачає можливість пошуку, сортування та зчитування інформації з набору даних. Такі формати як HTML та PDF, які легко відкриваються на будь-якому комп’ютері, все ж важко перетворити в машиночитний формат.

    До структурованих форматів можна віднести JSON та XML. Вони забезпечують ще кращу можливість для роботи, особливо якщо мова йде про великі об’єми наборів даних.

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    7. НАДАВАЙТЕ ІНФОРМАЦІЮ У ФОРМАТАХ
    ДЛЯ ШИРОКОГО КОЛА КОРИСТУВАЧІВ

    Окрім публікації інформації в машиночитних форматах (для технічної обробки), не слід забувати про публікацію інформації у форматах, які забезпечують її максимальне поширення. До прикладу, якщо певна інформація добре поширюється в форматі PDF, то можна поширювати її додатково і в форматі PDF, але з використанням метаданих. Такий підхід забезпечує максимальне поширення інформації і зберігає можливість технічно її зчитувати.

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    8. УСУНЬТЕ ОБМЕЖЕННЯ І ЗАБОРОНИ
    НА ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

    Для забезпечення максимального поширення та доступу до інформації слід забезпечити можливість її вільного повторного використання.

    Окрім того, слід усунути всі технічні обмеження (реєстрація, плата за доступ тощо), незважаючи на те, були вони встановлені чи були реалізовані випадково через невдалий вибір формату даних або програмного забезпечення (наприклад, через кількість ліцензій).

    У політиці відкритих даних варто прописати усунення таких бар’єрів. Мета проста – забезпечити широкий, вільний доступ до даних будь-кого в будь-який час без жодної ідентифікації, або з ідентифікацією з чітким обґрунтуванням, для чого така ідентифікація потрібна. Не варто обмежувати доступ незалежно від мети використання даних.

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    9. ДАНІ МАЮТЬ БУТИ
    З ВІДКРИТОЮ ЛІЦЕНЗІЄЮ

    Вільний доступ до інформації передбачає також вирішення ситуації із ліцензією на поширення даних. Ліцензія не може бути бар’єром. Публічна інформація має надаватися у вільний доступ для використання з будь-якої точки світу та відповідним чином промаркована.

    Політика відкритих даних повинна передбачати відкриту ліцензію на інформацію.

    Рекомендуємо ліцензії Creative Commons CC0 , Open Data Commons Public Domain Dedication and License (PDDL).

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    10. ВИЗНАЧТЕ ПРАВИЛА ЦИТУВАННЯ
    ТА ПОСИЛАННЯ НА ВАШУ ІНФОРМАЦІЮ

    Варто заохочувати користувачів даних вказувати джерело даних шляхом точного цитування (посилання) на ці джерела. Тому варто розробити типові посилання для наборів даних та цитування. Це потрібне для ідентифікації самого набору даних, а також їх розпорядника (тієї установи, організації, яка створила і зберігає дані). Таким чином кінцеві користувачі даних можуть розрізнити, чи проблеми з якістю даних у розпорядника, чи у розробника, аналітика, надаючи чіткий маршрут до первісного джерела даних.

    Зокрема, наразі на Єдиному порталі відкритих даних відсутні подібні типові посилання та цитування для наборів даних .

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    11. ПУБЛІКУЙТЕ МЕТАДАНІ
    ОПУБЛІКОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

    Надання загального і повного опису схеми ядра метаданих (а також іншої документації) може бути корисним для громадськості і влади.

    Хороша схема метаданих бере свої початки від загальних міжнародних атрибутів метаданих (таких, як DCAT), і дозволяє розпорядникам класифікувати контекстні поля або елементи в наборах даних. Зазвичай певні поля для таких позначень не тільки забезпечують корисний контекст про дані, їх створення, якість, використання, а й допомагають їхньому автоматичному виявлення, пошуку, що сприяє взаємодії між різними розпорядниками та допомагає громадськості в пошуку даних.

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    12. ПОЯСНЮЙТЕ І ДОКУМЕНТУЙТЕ
    ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ

    Забезпечення якості даних і усвідомлення того, як працює влада, потребує також розуміння процесу створення даних. Коротка інформація про це дозволяє зрозуміти контекст, який не може бути помітний за допомогою метаданих поодинці, і повинна супроводжувати публікацію набору даних. Документація робочого процесу допомагає громадськості і владі однаково відстежувати такі якісні показники про набір даних як джерело, надійність, частоту і зручність використання.

    Крім того, аналіз процесу створення даних допоможе визначити надмірні зусилля та сфери робочих процесів, а також надаватиме інформацію про можливе вдосконалення цих процесів.

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    13. ВИКОРИСТОВУЙТЕ УНІКАЛЬНІ ІДЕНТИФІКАТОРИ
    ДЛЯ РІЗНИХ ВИДІВ ІНФОРМАЦІЇ

    Унікальні ідентифікатори – це значення, які використовуються для ідентифікації окремих осіб, організацій та місцезнаходження. Використання унікальних ідентифікаторів всередині і між наборами даних підвищує якість і точність їхнього аналізу. Без унікальних ідентифікаторів певний аналіз чи робота з даними може бути ускладненою чи взагалі неможливою. Варто наголосити, що ідентифікатори мають бути публічними та з відкритим доступом.

    Існує кілька підходів для розробки і поширення унікальних ідентифікаторів. Наприклад, розпорядникам окремих наборів даних можна доручити розробити унікальні ідентифікатори для установ, організацій.

    У межах структурних підрозділів міської ради теж варто створювати ідентифікатори. До прикладу, в управлінні освіти мають бути унікальні ідентифікатори для всіх навчальних закладів міста, в управлінні охорони здоров’я – для медичних закладів тощо.

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    14. ПУБЛІКУЙТЕ ПРОГРАМНИЙ КОД
    ДЛЯ ІНСТРУМЕНТІВ, СТВОРЕНИХ МІСТОМ
    (СЕРВІСИ, ВЕБ-САЙТИ, ІНСТРУМЕНТИ)

    На додаток до даних, публікуйте код, який використовується для створення веб-сайтів, порталів, інструментів та інших інтернет-ресурсів влади. Влада повинна використовувати відкриті рішення, коли це можливо, щоб дозволити загальний доступ та отримати, надати найбільше переваг від відкриття даних.

    Для розміщення коду варто використовувати середовище GITHUB. Ще пропонуємо ознайомитися з прикладом репозитарію проекту iGov.

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    15. ОЦИФРОВУЙТЕ І ПОШИРЮЙТЕ АРХІВНІ МАТЕРІАЛИ,
    АБО ТЕ, ЩО Є ТІЛЬКИ В ПАПЕРОВОМУ ВИГЛЯДІ

    Політика відкритих даних може стосуватись не тільки тієї інформації, яка створюється зараз або буде створена найближчим часом. Вона також повинна включати оцифрування архівних матеріалів, які є в розпорядженні влади. Мова може йти і про бюджети 90-х років, і про старі протоколи засідань колегіальних органів влади, фотографії, мапи тощо.

    Питання оцифрування архівних матеріалів може стати одним з пріоритетів загальної політики відкритості. Участь громадськості та зворотній зв’язок із зацікавленими органами влади буде ключем до ефективності процесу оцифрування архівних матеріалів.

    До прикладу, понад 17 тисяч ухвал, прийнятих з 1990 року Львівською міською радою, доступні для громадськості. Оцифруванням ухвал займались працівники управління «Секретаріат ради».

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    16. СТВОРІТЬ ЄДИНЕ МІСЦЕ, ПЛАТФОРМУ
    ДЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ
    ТА ПОЛІТИК/ПРОЦЕДУР

    Інформаційні портали та інші подібні веб-сайти можуть сприяти поширенню відкритих даних, надаючи прості в доступі, з можливістю пошуку, набори даних. У кращому випадку ці портали, ресурси сприяють взаємодії з користувачами, повторному використанню відкритих даних, і надають документацію про використання інформації.

    Портали можуть бути узагальнені або специфічні (наприклад, сайт міської ради та сайт комунального підприємства, управління, порталу про використання бюджетних коштів). Якщо портали пов’язані з іншими, це потрібно вказувати. Тобто, повинне бути взаємопосилання. Так, якщо користувач перебуває на сайті управління охорони здоров’я, то повинні бути перепосилання на сайт Міністерства охорони здоров’я, міську раду, обласну адміністрацію тощо, а також посилання на кабінет на Єдиному порталі відкритих даних.

    Для того, щоб полегшити роботу на різних платформах, потрібно дозволити індексацією інформації різними пошуковими системами.

    Варто зауважити, що є можливість адаптувати сторонні рішення CKAN, DKAN для майданчиків відкритих даних, або за наявності технічної та фінансової спроможності створити власні.

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    17. ДАВАЙТЕ МОЖЛИВІСТЬ ЗАВАНТАЖИТИ
    ВСЮ ІНФОРМАЦІЮ АРХІВОМ

    Магістральний доступ (можливість завантажити все одним пакетом, архівом) забезпечує простий, але ефективний спосіб публікації наборів даних в повному обсязі, надаючи громадськості можливість завантажити всю інформацію, що зберігається в базі даних, одразу одним архівом. Це має вирішальне значення для підтримки максимального повторного використання і аналізу даних.

    Якщо на порталі з наборами даних є кнопка «Натиснути, щоб завантажити» і там міститься опис або є відображення інформації, то це – один з найпростіших і прямих кроків уряду для обміну інформацією з громадськістю. Варто зауважити, що всі дані єдиного тематичного набору мають завантажуватись одним архівом, а не поодинці чи кількома групами наборів. Так, якщо є набір «Витрати міського бюджету за 2016 рік», то користувач повинен мати можливість завантажити всі витрати одним архівом, так само, як і окремими файлами.

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    18. РОЗРОБІТЬ І НАДАЙТЕ МОЖЛИВІСТЬ
    ПРАЦЮВАТИ З ПУБЛІЧНИМИ API

    Органам влади, окрім публікації масивів даних, варто також розробляти API, або інтерфейс прикладного програмування, який дозволяє третім сторонам автоматичний пошук, вивантаження інформації безпосередньо з баз даних в інтернеті. Навігаційні вимоги (інструкції) для об’ємних даних і API мають бути зроблені на основі консультацій з людьми з технічним досвідом, а також з можливими користувачами інформації.

    Варто надавати доступ до відкритих даних також у форматі JSON або XML. Для цього можна побудувати (встановити) програмний інтерфейс API. Це дозволяє давати контрольований і швидкий доступ до структурованих в базі даних, щоб на його основі будувати додаткові сервіси чи аналізувати їх.

    Наприклад, Єдиний веб-портал використання публічних коштів надає доступ до API усіх трансакцій, а на основі цього API створюється бот-клієнт oo7_bot.

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    19. ОПТИМІЗОВУЙТЕ ПРОЦЕС ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ

    Важливо, щоб більшість інформації, яка є в обігу в розпорядників інформації, була в електронному форматі (велику роль тут відіграє впровадження якісного електронного врядування).

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    20. ПУБЛІКУЙТЕ ІНФОРМАЦІЮ В РЕАЛЬНОМУ ЧАСІ
    ТА ОНОВЛЮЙТЕ ЇЇ РЕГУЛЯРНО

    Дані повинні бути доступні якомога швидше від часу, коли вони створені чи зібрані. Одноразова публікація даних – недостатня, якщо додаткові дані створюються і не опубліковані.

    Потрібно прописати та запровадити конкретні вимоги, щоб дані були оприлюднені якомога швидше після їхнього створення чи збирання.

    Така публікація потребує менше затрат, коли це поєднано із заходами з оцифрування збору даних і публікації даних (електронне подання), АРІ тощо.

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

    21. ЗАБЕЗПЕЧТЕ ПОСТІЙНИЙ
    І ДОВГОТРИВАЛИЙ ДОСТУП ДО ДАНИХ

    Після вивантаження, оцифровані дані розпорядників повинні постійно бути доступні, відкриті для пошуковиків, на стабільному онлайн ресурсі або в архівах протягом необмеженого терміну. Хоча портали і веб-сайти можуть надавати доступ до цих даних протягом тривалого часу, вкрай важливо, щоб було постійне оновлення і доступність до даних, а не тільки до порталу.

    Для кращого використання зміни, які відбуваються з даними після оновлення, повинні бути задокументовані, щоб були відповідні версії-відстеження та архівування з плином часу. Це дозволить не лише працювати із наявними даними, а й бачити історію змін, що дасть можливість виявляти тенденції чи помилки.

    ЗМІСТ ПОСІБНИКА

ЯК ВПРОВАДЖУВАТИ ПОЛІТИКИ

ЗАКОНОДАВЧА БАЗА
ВІДКРИТИХ ДАНИХ В УКРАЇНІ

9 квітня 2015 року було внесено зміни до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» в розрізі публічної інформації в форматі відкритих даних.

21 жовтня 2015 року було прийнято Постанову Кабінету міністрів України № 835 про публікацію наборів даних у форматі відкритих даних

5 лютого 2016 року затверджено Дорожню мапу розвитку відкритих даних на 2016 рік

ЗМІСТ ПОСІБНИКА

ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ

FAQ from Sunlight Foundation

ЯКІ ДАНІ ПОВИННІ БУТИ ПЕРШОЧЕРГОВО ОПУБЛІКОВАНІ?

Опублікувати дані, які найдешевше і найлегше довести до формату відкритих даних, – не кращий підхід до оприлюднення відкритих даних. Влада повинна добре подумати про пріоритезацію: які дані вона хоче оприлюднити першими і скільки це забере часу.

Якщо говорити про прозорість, то мова йтиме про дані, які дають уявлення про найважливіші процеси прийняття рішень, дані, які використовуються під час створення місцевої, державної політики, або які розкривають деталі доходів, витрат і укладення контрактів. Мета, – зробити владу доступнішою, – досягається шляхом надання інформації, в якій внутрішні і зовнішні зацікавлені сторони вже продемонстрували інтерес за допомогою формальних і неформальних запитів.

відкриті дані

ЯК МИ ОХОРОНЯЄМО КОНФІДЕНЦІЙНУ ІНФОРМАЦІЮ?

Захист конфіденційної інформації є важливим і складним аспектом проактивної публікації відкритих даних. Це може бути зроблено тільки за умови перевірки балансу: чи потенційна шкода від оприлюдненої інформації переважує суспільний інтерес в доступі до цієї інформації (у Законі України «Про доступ до публічної інформації» йдеться про так званий «трискладовий тест»).

Вибіркове редагування – це ще один варіант задля захисту конфіденційної інформації: замість того, щоб відмовлятись від цілого набору даних через один проблемний елемент (або навіть декілька), конфіденційна інформація повинна бути відкоригована і решта набору повинна бути опублікована.

ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ ІНТЕГРОВАНІСТЬ ДАНИХ?

Найкраще – це одразу публікувати дані високої якості, створити механізми контролю якості (моніторинг, виправлення, залучення громадськості, зворотній зв’язок щодо якості даних тощо). Оскільки відкриті дані можуть бути повторно використані, варто обмежити відповідальність влади щодо інтегрованості даних, якщо вони були вивантажені зовнішніми користувачами і використані для розробки ІТ-рішень. Тоді слід просити давати посилання на джерело даних в таких продуктах. Відповідно, влада несе відповідальність виключно за дані, розміщені на її порталах.

відкриті дані

ЯКІ ПРАВИЛА ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТИХ ДАНИХ?

Правила використання переважно містять застереження та згадку про обмежену відповідальність щодо даних, а також наступну інформацію:

• Без оплати та вимоги реєстрації;

• Без обмежень щодо використання;

• Без ліцензійних обмежень (всі дані повинні бути доступні);

• Без обов’язкового посилання (за світовою практикою користувачі даних в своїх продуктах посилаються на першоджерело даних (гіперпосилання)).

ЯК БУТИ З ЛІЦЕНЗІЄЮ?

Не повинно бути ніяких ліцензій, які створюють бар’єр для повторного використання публічної інформації. Можна використовувати формат Creative Commons CC0 чи Open Data Commons Public Domain Dedication and License (PDDL).

ЯКИМ МАЄ БУТИ ПОРТАЛ ДЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ ВІДКРИТИХ ДАНИХ?

Для того, щоб інформацію було легко знайти в пошукових системах, слід дозволити індексування. Є кілька корисних функцій, які повинні бути включені до порталу. Добре, коли є перелік, описи, паспорти наборів даних, можливість відслідковувати оновлення, запропонувати набір, дізнатись, які набори користуються найбільшою популярністю тощо.

Ось перелік деяких інструментів, які дозволяють публікувати відкриті дані:

• на локальному сайті даних у форматі відкритих даних (CSV);

• на GitHub;

• на Google Fusion tables;

• на порталі відкритих даних, а саме:

  - CKAN (Comprehensive Knowledge Archive Network) – відкрита платформа, розроблена Open Knowledge

  - DKAN – відкрита платформа, імплементація CKAN на Drupal.

  - Open Data Catalog – відкрита платформа, розроблена Azavea та інші.

Також є можливість публікувати відкриті дані на Єдиному порталі відкритих даних України.

ЧИ ПОТРІБЕН АРІ?

Хоча більшість даних забезпечує основний доступ до пошуку та отримання даних, також можна розробити API, або інтерфейс прикладного програмування, який дозволяє третім сторонам автоматичний пошук, вивантаження або надання інформації безпосередньо з баз даних в Інтернеті. Навігаційні вимоги для об’ємних даних і API мають бути розроблені на основі консультацій з людьми, що мають технічний досвід, та з користувачами інформації.

відкриті дані

ЯК ЗАЛУЧАТИ ГРОМАДСЬКІСТЬ ДО ПРОЦЕСУ?

Є багато способів привернути увагу громадськості. Зокрема, запитати в них, які дані важливі і корисні для містян, разом визначити пріоритети. Окрім того, громадськість буде використовувати дані після їх оприлюднення. Тоді теж варто запитати – чи задоволені вони повнотою, регулярністю оновлення, якістю даних? Яка інша інформація буде корисною для них? Як оприлюднені дані можуть бути корисні в процесі прийняття рішень та процесів залучення громадян?

СКІЛЬКИ ЦЕ КОШТУЄ?

Більшість органів влади (виконавчої, місцевого самоврядування) закладають кошти на відкриті дані в бюджеті. Це може бути від 0 $ (якщо нікого не потрібно наймати, ніяких додаткових грошей не потрібно для впровадження технології) до $ 500 000 (для пошуку нових співробітників і запуску нової технології). Фінансування можна передбачити на персонал (адміністративний, технічний і юридичний), нове програмне забезпечення (для зберігання, вивантаження та публікації даних), обслуговування сервера, навчання. Це буде мати важливе значення для кожної структурної одиниці органу влади, адже від цього залежить загальна екосистема відкритих даних.

відкриті дані

ХТО ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ЗА ВІДКРИТІ ДАНІ?

Відповідальність за управління даними повинна бути покладена на конкретну структурну одиницю. Це може бути або розширення посадових інструкцій нинішніх працівників (ІТ-департаменти), або залучення до роботи нових співробітників, зокрема, завданням яких буде реалізація політики відкритих даних (наприклад, Chief Data Officer). Управління та впровадження політики відкритих даних потребує від керівника як управлінських, так і технічних навичок.

ПОТРІБНО НАЙНЯТИ БІЛЬШЕ ЛЮДЕЙ?

Впровадження політики відкритих даних не обо’язково вимагає збільшення кількості працівників. Обов’язки можуть бути розподілені серед департаментів, робота яких постійно перетинається. Це також допоможе за умови координації міжсекторальної роботи в напрямку відкритих даних.

А ЯКЩО Й НАДАЛІ НАДХОДИТИМУТЬ ЗАПИТИ НА ІНФОРМАЦІЮ, ЯКА ВЖЕ ОПРИЛЮДНЕНА?

Цілком можливо, що кількість інформаційних запитів не зменшиться. Хоча, як правило, проактивна публікація даних може допомогти зменшити кількість інформаційних запитів, які влада отримує. Потрібно проводити дослідження та порівняльний аналіз, які повинні проілюструвати вплив публікації даних на кількість інформаційних запитів до органів влади. Варто також враховувати запитувану інформацію під час формування наборів даних, а також публікувати відповіді на інформаційні запити на своїх сайтах.

відкриті дані

ЗМІСТ ПОСІБНИКА

OPORA TechSoup MOTT NED